- відчуття нестачі повітря або задухи;
- запаморочення, хиткість або млявість;
- прискорене серцебиття;
- тремтіння або дрижання;
- потовиділення;
- нудота або неприємні відчуття в животі;
- відчуття оніміння або поколювання;
- припливи тепла/холоду;
- біль або дискомфорт у грудях;
- страх смерті;
- страх втратити контроль чи збожеволіти.
ПЕРША ДОПОМОГА:
1. Повільно вдихаємо через ніс. Видих має бути повільніший за вдих.
2. Робіть періодичний масаж мочок вух та кінчика носа.
3. Швидко стискаємо та розтискаємо кулачки.
4. Відволікання.
Озирнись навколо ( Уяви собі...)
" Знайди 5 речей, які ти можеш побачити! "
" Знайди 4 предмети, яких ти можеш торкнутися"
"Знайди 3 речі, які ти можеш почути "
"Знайди 2 речі, які ти можеш понюхати"
" Знайди 1 річ, яку ти можеш спробувати на смак".
5. Рахуємо подумки
від 100 до 1.
6. Згадуємо слова пісні чи вірша.
7. Говорити дитині, что відчуття страху - це нормально. Страх допомагає нам зрозуміти та усвідомити, що відбувається. Необхідно навчитися контролювати свої відчуття та наближення страху (панічної атаки) та виконувати безпечний поведінковий алгоритм
8. Дітям з 8 років можна розповісти все як є (звичайно, в межах розуміння дитини) без паніки у голосі. Маленьких дітей необхідно відволікати та заспокоювати і запевняти, що ви завжди поруч (полоскотати, вигадувати короткі історії , пограти в слова, вивчити чи повторити назви пору року, місяців, придумати риму (рифма) до слів, рахунок до 10 (20,30,40...) і назад до 0 - все у ігровій формі ) , подивитись хороший мультик на телефоні (зараз можна)
9. Посміхайтесь дитині, дивіться їй в очі.
