На допомогу педагогам та батькам.


"ОЗНАКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЬСТВА" РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

     Оскільки діти, які зазнали психологічного насильства рідко самостійно звертаються по допомогу, а факт насильства стає очевидним, то поведінка та стан дітей має бути постійним об’єктом уваги, а часом і сигналом тривоги для фахівців. саме педагогічні працівники можуть тривалий період спостерігати за поведінкою дитини, її взаєминами з дорослими та однолітками.

Психологічне насильство:

–  замкнутість;

–  страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

–  неврівноважена поведінка;

–  агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення та насильства;

–  уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань, відомих дітям відповідного віку (наприклад, невміння читати, писати та рахувати);

–  надто висока зрілість та відповідальність порівняно з дітьми цього віку („маленький дорослий”);

–  уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;

–  занижена самооцінка;

–  тривожність;

–  почуття провини;

–  швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;

–  демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому; небажання йти додому;

–  схильність до “мандрів”, бродяжництва;

–  депресивні розлади;

–  спроби самопошкодження;

–  наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичних хвороб;

–  насильство по відношенню до слабших: тварин чи інших живих істот.

Рекомендації для педагогів:

1.    Уважно вислуховувати дитину.

2.    Обговорювати права дитини.

3.    Пояснювати дитині необхідність розповідати дорослим про будь-яких інциденти, які її бентежать і викликають незручність. Переконати в тому, що її ніхто ні в чому не буде звинувачувати.

4.    Забезпечення гарного нагляду за дітьми;

5.    Надання дітям можливості розвивати хороші навики міжособистісного спілкування;

6.    Створення такої соціальної атмосфери підтримки та позитивного ставлення до всіх, у якій агресивність та знущання неприйнятні для більшості.

7.    Надання дітям можливості розвивати хороші навики міжособистісного спілкування;

8.    Проводити просвітницькі заходи з батьками під час яких розкривати питання психологічного впливу насильства на формування особистості дитини, відповідальності батьків за порушення та ігнорування правами дітей

 

АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНА ВПРАВА “ШЛЯХ ДО МЕТИ”
“У мене не виходить,” – часто кажуть діти і відступають перед труднощами. Дійсно, багато дітей (та й дорослі) швидко здаються і сильно засмучуються, коли у них щось не виходить. Як же виховати таку якість, як цілеспрямованість, волю до перемоги, віру в успіх?
Для початку можна просто поспівчувати: “Так, на початку дійсно буває дуже важко” або “Іноді, коли довго не виходить, то починає здаватися, що взагалі ніколи не вийде”.
А ще можна провести арт-терапевтичну вправу “Шлях до мети”.
Завдання: намалюй (зліпи, побудуй) шлях до мети для свого героя з безліччю перешкод.
Героєм може бути сама дитина, інша людина або казковий персонаж. У героя обов’язково повинна бути мета – навіщо він долає всі ці труднощі (скарби, будинок, друг)? Шлях героя зазвичай пролягає через весь лист, і чим більше ви намалюєте перешкод – тим краще!
Коли малюнок закінчено, важливо обговорити кожну перешкоду: як саме герой зможе її подолати. Важливо, щоб герой сам долав їх (ліз, стрибав, плив, бився) і не користувався казковими способами начебто чарівної палички або шапки-невидимки.
Добре, якщо ви зможете придумати 2-3 способи подолання кожної перешкоди, дорослий може пропонувати свої варіанти. Але остаточне рішення залишається за дитиною. І, звичайно, добре б намалювати прямо на цьому малюнку, як герой долає всі перешкоди!
БУДИНОЧКИ


Це групове арт-терапевтичне заняття. Під час малювання яскраво проявляються особистісні особливості дітей і проблеми, пов’язані з налагодженням міжособистісних відносин.
Для заняття знадобиться ватман формату А1, кольорові олівці, фломастери і воскові крейди.
Ведучий говорить: «Багато тварин живуть у нірках, і ми зараз намалюємо кілька нірок. Вони бувають круглими, великими, маленькими. Кожна нірка має свій колір. А хто житиме в ваших нірках, ви придумаєте самі».
Кожна дитина малює від 2 до 7 норок (залежно від кількості дітей). На аркуші можуть з’явитися нірки не тільки у вигляді кіл або овалів, а у вигляді будиночків, горбків, прямокутних загородок, парканчиків і т.д.
Часто діти малюють поряд з нірками їх мешканців, які можуть бути реалістичними або вигаданими.
Після створення будиночків треба попросити дітей намалювати доріжки від однієї нірки до іншої. Діти, в першу чергу, з’єднують між собою свої нірки, а потім проводять доріжки до нірок тих дітей, кому вони симпатизують.
Доріжки по всій довжині прикрашаються травичкою, деревами, квітами.
Діти беруть активну участь не тільки у створенні своїх малюнків, але й коментують чужі, відстоюють для себе місце на загальному листі, вимагають не перетинати свої доріжки або домовляються зробити загальні.
Джерело: www.kaplyarosi.ru
КАЗКА, ЯКА ОЖИЛА
Дітям обов’язково має сподобатися ілюструвати улюблену казку. Причому чим більш різноманітніші будуть матеріали, тим краще!
Варто заздалегідь вирізати з чистого паперу частини всіх героїв, а також матеріали для будиночків, дерев, різноманітних предметів, які передбачені в казці. Можна додати природний матеріал, наприклад, “солома” – прутики від віника (чистого), зубочистки з відрізаними гострими кінцями – “паркан”…
Потім надаємо всі матеріали дитині і допомагаємо розмалювати героїв та приклеїти все на аркуш.
За отриманим плакатом можна розповідати казку в класичному варіанті або придумувати щоразу нове і фантазувати з дитиною різноманітні ситуації розвитку подій.
Дана гра спрямована на розвиток уяви, творчого мислення, комунікативних навичок, вміння висловлювати власну думку.
Якщо такий метод застосовувати до терапевтичних казок, які направлені на вирішення різноманітних психологінчих проблем, то ефективність їх збільшується в рази. Оскільки дитина через власний досвід переносить переживання всіх героїв і, що найголовніше, має можливість змінювати сюжет казки.
Підготовлено за матеріалами сайту www. livemaster.ru
ПРОДОВЖ МАЛЮНОК

Необхідно взяти великий аркуш (А2, А3), олівці або фломастери.
Щоб зменшити тревогу і відповідальність дітей перед чистим аркушем, потрібно намалювати одну деталь ведучому (овал, коло).
Потрібно домовитися про чергу, хто за ким малює, щоб взяти участь змогли всі. Якщо діти сидять за одним столом, буде простіше, якщо малюнок передається по колу (за чи проти годинникової стрілки).
Також, може бути (але не обов’язково) задана тема малюнку: космос, дитячий майданчик, магазин і т.д.
Дитина малює один елемент і передає малюнок далі. Під час малювання тема може змінитися до невпізнання. Весь аркуш може бути зафарбований в різні кольори, людина стане монстром, а поверх планет будуть намальовані каракулі – це ракета літала!
Ведучий стежить за тим, щоб діти довго не затримували роботу у себе, внесок усіх в малюнок повинен бути приблизно рівним.
Під час заняття, коли діти вже включилися в роботу, початковий задум вже не має сенсу, кожен задоволений своїми досягненнями і коли не виходить гарний малюнок,відповідальність лежить на всіх, а не на комусь конкретно.
Заняття «Продовж малюнок» вчить працювати в команді. Воно зазвичай супроводжується сміхом і об’єднує дітей.
Джерело: www.kaplyarosi.ru
БЕЗЛЮДНИЙ ОСТРІВ
Арт-терапевтична вправа «Безлюдний острів», спрямована на створення впевненості у своїх силах і ситуації успіху у дитини. Крім того, дуже добре можна простежити характер взаємин дитини з соціумом, побачити як малеча сприймає світ! Вправу можна проводити як колективно так і індивідуально з психологом.
Для заняття потрібно аркуш формату А3. В центрі малюється круглий або овальний острів, а навколо нього діти малюють хвилі. Хвилі можуть бути величезні або маленькі, характер їх теж може бути різним: спокійні, штормові, з білими баранчиками.
Потім ведучий пропонує дітям створити на острові такі умови, при яких можна було б вижити. Дітям необхідно придумати і намалювати: житло, їжу та способи її добування, воду, захист від нападу і т.д. Також дітям необхідно намалювати географічну карту острова: гори, пляжі, джерела води (можливо, корисних копалин – діти дуже люблять малювати поклади золота і алмазів), вулкани, ліси і т.д.
Психолог може брати участь у процесі облаштування острова, ставлячи питання: «А якщо скінчиться їжа? А раптом піде дощ? А як ви будете будувати човен? »
Якщо на острові виявляться хижі тварини або агресивні аборигени, діти повинні продумати, як вони будуть захищати себе і свої припаси, чи будуть вони самі нападати або будуть готуватися і чекати нападу.
«Безлюдний острів» – це наочний приклад взаємин дітей у соціумі, під час заняття можливо простежити характер поведінки кожної дитини окремо (слухаючи її пропозиції) і колективу в цілому (бачачи кінцевий результат).

                                                      
           МОНОТИПІЯ
           
Базова графічна техніка, описана в брошурі О.А. Нікологорская і Л.І. Маркус «Виліковує гнів і заповнює час», полягає в наступному. На гладкій поверхні – склі, пластмасовій дошці, плівці, товстому глянцевому папері – робиться малюнок гуашевими фарбами. Матеріал, на який наноситься фарба, не повинен пропускати воду. Зверху накладається аркуш паперу, який притискають до поверхні. Виходить відбиток в дзеркальному відображенні. Він може бути менш чітким порівняно з оригіналом, більш розпливчастим, можуть стертися контури між різними фарбами.
Назва «монотипія» походить від грецького слова «monos» – «один», так як відбиток в цій техніці виходить тільки один. Якщо хочеться щось змінити або поліпшити, потрібно виготовити новий «оригінал», тобто намалювати все спочатку.
Традиційна техніка в арт-роботі з дошкільнятами і молодшими школярами може бути модифікована. На одному і тому ж аркуші можна робити кілька відбитків. Якщо після отримання відбитка дитина продовжить малювати на тій же основі і повторно покладе лист з відбитком, малюнок зміниться, надихаючи автора на нову творчість. Дії можна повторювати до тих пір, поки процедура буде приносити задоволення, або ж до отримання найбільш привабливого результату.
При бажанні можна «прописати» готовий відбиток – домалювати або приклеїти зверху потрібні елементи для завершення образу.
Можна отримувати різні відтиски:
• якщо прогладжувати верхній лист з різним натиском;
• якщо на оригінал наносити багато / мало фарби;
• якщо, наклавши лист на оригінал, злегка / сильно зрушити його
Отримані в результаті розводи дають багатий матеріал для дитячих фантазій. Дану техніку можна використовувати у роботі з травмами, страхами та для вивільнення накопичених почуттів.
Часто буває, що, прогладжуючи верхній лист, дитина залишає на його тильній стороні сліди забруднених фарбою рук. Ці розводи, які випадково з’явилися можуть зацікавити дитину не менше, а то й значно більше, ніж сам відбиток. І подальша активність розгорнеться саме тут – пальці будуть цілеспрямовано фарбуватися, а фарба витиратися об аркуш паперу. Для дитини це власний, придуманий ним, спосіб малювання. Для психолога – організовані самою дитиною умови позбавлення від гіперсоціалізації, пригніченості і страхів, зміцнення впевненості в собі.
Відома всім працівникам дитячих садків «кляксографія» – це теж варіант монотипії. Лист згинається навпіл, і знову розкладається на столі. З одного боку від згину наносяться плями фарби (хаотично або у вигляді конкретного зображення). Можна нанести фарбу безпосередньо біля лінії згину, або в іншій частині половини листа – від цього залежатиме, зіллються чи оригінал і майбутній відбиток в одне ціле або між ними буде відстань, як між двома різними зображеннями. Потім лист знову згинається і щільно притискається долонею. Фарба симетрично передається на іншій половині аркуша. Складений лист розкривається, і перед нами виявляється ЩОСЬ!

СЕМІНАР - ПРАКТИКУМ З БАТЬКАМИ "ВИХОВУЄМО ЗДОРОВУ ДИТИНУ"

Мета: Поглиблювати знання батьків про емоційний світ дитини.
·Зосередити увагу на проблемі психологічного здоров'я дитини.
·Спонукати до виявлення своїх почуттів до малюка, формувати
прагнення більше спілкуватися з ним з метою збереження емоційного
комфорту.
·Проаналізувати, що може спричинити порушення психічної рівноваги в
дитини.
·Сформувати у батьків уявлення про профілактику психічних розладів.

·Сприяти позитивному настрою батьків, розкутій атмосфері та
довірливим стосункам.





СЕМІНАР - ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГАМИ "ПРОФІЛАКТИКА ТА ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ "

           Мета: оптиматизація поведінки учасників конфлікту, оволодіння конструктивними стратегіями вирішення різноманітних конфліктів. Надати теоретичну інформацію про конфлікти, їх причини. Навчити методам виходу з конфлікту, дати рекомендації по конструктивному вирішенню конфлікту. 
ГРА "ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ"



 ВПРАВА "ЧОБОТИ ЩАСТЯ"


ВПРАВА НА РЕЛАКСАЦІЮ "ЧАРІВНА КВІТКА"


ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГАМИ

"Я - ПЕДАГОГ"
Мета: розвиток уміння працювати в колективі, аргументовано відстоювати
свою точку зору; розкриття творчого потенціалу; виявлення рівня самооцінки
та сприйняття оцінки колег; спонукання до активності, толерантності
учасників тренінгу.












Немає коментарів:

Дописати коментар

Моторне планування – це здатність зрозуміти, спланувати і виконати незнайомі рухові дії або послідовність певних рухів.                  Цей...