Дитина повинна пристосуватись до нових
умов, тобто адаптуватись. Термін «адаптація» означає пристосування і, щоб уникнути стресових ситуацій в період
адаптації дитини до дитячого садочку, необхідно грамотно підійти до цієї
проблеми. Спільна задача вихователів і батьків – допомогти дитині по
можливості безболісно ввійти в життя дитячого садочка.
Для цього батькам
потрібно:
-Пояснити дитині, що
таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти. Головне, намагатися простими
словами створити позитивний образ садочку (наприклад, «у дитячий садочок
приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять»,
«там багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо).
- Познайомити
дитину з обраним дитячим садочком під час прогулянки. Можна під час
прогулянок ненадовго заходити з дитиною на територію садочку, у групи, щоб
дитина поступово звикала.
- Ознайомтесь
із розпорядком дня у садочку і поступово вводьте цей режим дня вдома, а також
навчайте тому, що знадобиться в дитячому садку (вміння самостійно одягатися,
умиватися, їсти).
-Якщо вдається, то
віддавайте дитину в ту групу, в якій вона вже знає кількох дітей (дітей ваших
друзів або знайомих, сусідів, з якими ваша дитина вже спілкується). Але
важливо й вчити дитину, як знайомитися з новими дітьми і як потрібно
поводитися з друзями. Адаптація дитини буде залежати й від того, наскільки
легко вона зможе встановлювати стосунки в колективі. Ви самі можете допомогти
дитині встановити контакти з іншими дітьми, познайомивши малюка з ними та
їхніми батьками, запрошуйте нових друзів вашої дитини на вихідні до вас
додому.
- Заздалегідь
познайомте дитину з вихователем групи, до якої ходитиме ваш малюк. Повідомте
лікаря і вихователів про особливості стану його здоров’я та характеру.
Поясніть дитині, до кого вона може завжди звернутися за допомогою, якщо їй
вона буде потрібна.
- Перед тим, як відвести
дитину в дитячий садочок, можна провести комплекс заходів щодо загартовування
дитини, а також потрібно пройти медичний огляд, щоб переконатися, що дитина
здорова. У перші два -три тижні залишайте дитину лише на кілька годин в
дитячому садочку, поступово збільшуючи цей час. Якщо у вас є така можливість,
перші кілька днів ви можете разом з дитиною ходити в дитячий садочок
(залишайтеся там на 2-3 години).
Важливо! У присутності дитини
ніколи не показуйте, що ви нервуєте і переживаєте з приводу того, що вона йде
в дитячий садочок. Не дозволяйте собі також критики на адресу дитячого садка
в присутності дитини, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею,
що викличе страх, невпевненість і небажання йти в це місце.
Період адаптації в середньому займає півроку, саме тому батькам слід
запастися терпінням і з розумінням ставиться до примх дитини в перші місяці
відвідування закладу дошкільної освіти.
Декілька порад батькам дошкільника. Ніколи не обговорюйте у присутності
дитини вихователів, що може призвести до втрати авторитету педагога в очах
дитини. Майте на увазі: все, що Ви говорите або робите вдома при дитині, стає
надбанням громадськості. Адже діти люблять ділитися з вихователем і
одногрупниками всім, що дізналися і побачили нового. Нерідко вихователь
розповідає, як діти повідомляють їй про те, що не будуть її слухати, тому що
мама казала, що вихователь щось неправильно зробила
або сказала.
Щовечора цікавтеся у дитини про те, як пройшов день, що сталося нового і
цікавого. Обговорюйте з нею останні події у садочку, розпитуйте про друзів,
про ігри, в які вони гралися.
Якщо період адаптації у вашої дитини затягнувся на дуже тривалий час, зверніться
до психолога дитячого садка. Психолог проведе з вашою дитиною корекційну
роботу (тренінг, який складається з цікавих ігор), спрямовану на прискорення
періоду адаптації до умов ЗДО.
Що може бути причиною психологічного дискомфорту в дитини в період
відвідування закладу дошкільної освіти?
Небажання дитини йти в дитячий садок, страх
перед ним у перші дні, і навіть тижні,
після початку відвідування цілком зрозумілі і природні. Більше того – вони свідчать про те, що психологічний
розвиток дитини протікає абсолютно нормально.
Основні
фактори, що вливають на дитину:
• Навколишнє оточення
Як всім відомо, найголовнішою умовою для психологічного комфорту і
впевненості дитини є життєво необхідна стабільність. Однак навколишнє оточення в дитячому садку
радикально відрізняється від звичного.
Причому найчастіше дитину з душевної рівноваги можуть виводити такі дрібниці,
на які доросла людина навіть і уваги ніякої
не звернула би – колір
фіранок, постільної білизни, освітлення та інше.
• Режим дня
Існує одна побита істина – перед тим, як віддати дитину в дитячий сад, обов'язково
поступово переводьте
її на той режим
дня, який буде в садку. Проте, практично завжди батьки ігнорують цю дуже розумну пораду. І в результаті, дитина, яка
звикла спати до 10 – 11:00 ранку, неминуче буде протестувати проти того, що її о 7
ранку насильно витягають з теплого ліжка і практично волоком тягнуть в
дитячий садок. Та ще й улюблена матуся піде. Ну як тут гірко не
розплакатися?
Для того щоб уникнути зайвого дратівливого фактору для психіки дитини,
необхідно заздалегідь дізнатися режим дня у тому дитячому садку,
який буде відвідувати дитина. І як мінімум за місяць до передбачуваної дати
першого відвідування дитячого садочку починати привчати
дитину до нього. Цим самим, батьки полегшать життя
і собі, і своєму малюкові.
• Приниження Его дитини.
Ще один фактор, проти якого дуже сильно протестують багато дітей – це
колектив. І в цьому немає нічого дивного – кілька років весь світ крутився
навколо дитини, її почуттів, бажань і потреб. А тепер дитина оточена
великою кількістю дітей і вона більше не є центром уваги, так як вихователь при
всьому своєму величезному бажанні просто фізично не може віддавати всю свою
увагу кожній дитині окремо.
Як правило, особливо сильним травмуючим фактором це є для тієї дитини,
яка в сім'ї одна, або молодша.
Для того щоб знизити ступінь тяжкості
даного травмуючого фактору, психологи радять
якомога частіше оточувати малюка дітьми – на дитячих майданчиках, дитячих
святах.
• Незнайомі люди.
Досить велика кількість незнайомих людей, які починають оточувати дитину,
яка пішла в
дитячий садок. Вихователі, няні, музичні та фізкультурні працівники – дитині
вкрай важко звикнути до них. Дитина починає відчувати серйозний психологічний
стрес, який і виявляється криками і плачем.
Для того щоб уникнути цього, необхідно своєчасно потурбуватися питанням
соціалізації малюка. Не варто тримати дитину вдома, далеко від суспільства.
Чим частіше дитина буде спілкуватися з дорослими людьми, тим безболісніше для
нього пройде період адаптації в дитячому саду. Дитина може спілкуватися з
далекими родичами, друзями мами і тата.
• Відсутність поруч мами.
В садочку дитина
змушена розлучатися зі своєю улюбленою
матусею. І це не дивно – адже раніше ви були разом нерозлучно практично весь
час. Найчастіше цей стресовий фактор є одним з найбільш важких в період
адаптації дитини.
Не варто злитися на плач дитини, яка відчайдушно хватає вас за одяг – вона
дійсно щиро вірить в те, що мама може піти і не повернутися за нею. Для того щоб полегшити моральний стан дитини,
необхідно заздалегідь привчати дитину до того, що мама іноді йде. Але завжди
повертається назад. З самого раннього залишайте малюка хоча б на короткий
проміжок часу – з татом, бабусею, подругою. І під час адаптаційного періоду в
дитячому садку дитині буде набагато легше.
Найчастіше буває так, що вихователь відволікає дитину розмовами, або
іграшками. І коли увага малюка переключиться з мами на щось інше, дає їй
знак, щоб вона непомітно йшла. Однак цього робити ні в якому разі не можна.
Подумайте самі – адже дитина дуже швидко знову згадає про вас. І які почуття
зазнає дитина, виявивши, що мами немає поруч? Розчарування, образа, а в
гіршому випадку гірке почуття того, що його зрадили. І що найстрашніше –
дитина з дуже високою часткою ймовірності перестане вам довіряти. І вже
повірте – це призведе до виникнення величезної кількості проблем, причому на
все життя. Адже не дарма психологи стверджують, що абсолютно всі психологічні
проблеми людей беруть своє коріння саме з дитинства.
• Невідомість.
Ще однією причиною того, чому дитина не хоче йти в дитячий сад, є банальний
страх перед невідомістю. Дитина боїться того, чого вона не знає.
Пам'ятайте, що для дитини дуже важлива стабільність.
А відчуття стабільності у будь-якої людини, а не тільки у дитини,
виробляється приблизно через місяць після радикальних змін у житті. Так невже
ж в цьому випадку не можна нічого вдіяти? Звичайно ж, можна. Батьки повинні
заздалегідь, напередодні, дізнаватися у вихователя про те, що очікується на
наступний день – які заняття, які ігри, меню. І обов'язково дуже докладно
розповідайте дитині про все ввечері, перед сном. А по дорозі в садок ще раз
розкажіть про це. Через кілька днів дитина
перестане боятися невідомості в дитячому садку.
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар