***
Хай поруч завжди будуть лише ті,
З ким ти захочеш всесвіт обійняти.
І бажано, щоб щирі і прості,
Щоб друзями хотілось їх назвати.
Будь з тими, хто тебе не підведе,
Хто смак вина не зможе зіпсувати,
В очах твоїх ніколи не впаде,
Кому завжди ти зможеш довіряти.
Побільше б тих, хто помилки прийме
І в бідності ніколи не залишить.
І хто щоразу настрій підійме,
Що жодне з благ ніколи так не втішить.
Хтось дихає з тобою в унісон…
І серце може вільно обирати,
З ким промайне життя, як гарний сон,
І хто навчить дрібниці цінувати.
Щоб ввечері, сховавшись від дощу,
Кохання запах з кавою пізнати.
І в тиші, слухаючи тріск вогню,
Солодку мить навік запам’ятати.
Притиснувши коліна до грудей,
До ранку сяйво неба споглядати…
Побільше б у житті таких людей,
З якими захотілося б літати.
Ліна
Костенко
Життя, як річку, не перейдеш вбрід.
Та, певно, в ньому і немає броду.
Заходь по груди у студену воду,
Пливи, пливи, пливи десятки літ!
Не уникай в путі круговороту –
Хай руки загартуються твої,
Бо доведеться плавати і проти,
І впоперек стрімкої течії.
Коли ж попадеш в смугу теплих
течій,
Коли душа розніжиться без меж,
Ослабнуть руки і отерпнуть плечі,
І вже навряд чи далі попливеш.
Зануриш серце у блаженну втому,
Запрагнеш тільки затишку… О, ні!
Як жити, зачепившись на мілкому,
То краще потонуть на глибині.
Немає коментарів:
Дописати коментар