ПОЕЗІЯ - ЦЕ СИЛА ЧАРІВНА, ЩО МУЗИКОЮ НАДИХАЄ

 

Оставаться всегда собой

Здравствуйте, дорогие друзья! Сегодня хочется поговорить на 

тему: "Как оставаться всегда собой" 

    Одна из главных причин неуверенности и  депрессии – пытаться 

произвести впечатление на тех людей, которые вам не нравятся.

           Оставаться собой в мире, который постоянно пытается сделать вас чем-нибудь другим – величайшее достижение.

                                                                                                  Ральф Уолдо Эмерсон

     Оставаясь собой, человек быстрее сближается с другими людьми, ведь искренность в отношениях всегда ценится очень высоко.

                                           Быть собой не так легко!

За всю свою жизнь люди не раз меняли стиль своего поведения под влиянием обстоятельств или той среды, в которой человеку приходится вращаться. Люди бояться быть не принятыми и непонятыми в коллективе, поэтому стараются немного «впихнуть» себя в те рамки, которые задало общество. Постепенно это становится привычкой. Многие люди годами не могут показать своё истинное лицо боясь осуждения со стороны других. Что это? Неуверенность в себе или желание казаться лучше, чем есть на самом деле? Скорее всего и то и др. Для того, чтобы как-то выделяться не достаточно природных талантов, особенностей и дарований, нужна ещё и смелость.

То, как человек себя ведёт, напрямую влияет на формирование его

 окружения. И чтобы это самое окружение соответствовало 

человеку - не нужно надевать на себя "маски".  Таким образом человек привлекает "не своих" людей. Через какое-то время можно с удивлением обнаружить, что вы окружены людьми, с которыми у вас нет ничего общего.

   А самое плохое то, что в это время "ваши" люди проходят мимо.

 Потому что не могут разглядеть вас за "маской".  

   Очень важно всегда, в любых ситуациях оставаться собой!

Желаю вам вдохновения и чтобы вас окружали только "позитивные" люди!

 Подписывайтесь на блог, чтобы не пропустить новые статьи!

 

Як стати впевненою в собі

Після 30 років жінки найчастіше втрачають колишню впевненість у собі.  У цей період жінці дуже важливо замислитися про те, як стати впевненою в собі жінкою, повернути гармонійний і комфортний стан, цьому і буде присвячена ця стаття.

Психологія каже, що впевненість – якість не вроджена, а придбана. Це означає, що в будь-якому віці жінка зможе підвищити свою самооцінку, повернути впевненість і спокій.

 Робота над зовнішнім виглядом

Зовнішність – ваша візитна картка. Запам’ятайте: «У вас ніколи не буде другого шансу справити перше враження». Психологія людей така, що перше сприйняття досить складно змінити з часом. Ваш зовнішній вигляд в очах інших будується на наступних параметрах:

· Привабливість (красива – некрасива)

Привабливість не має на увазі красу, дану нам від народження. Кожна жінка по-своєму прекрасна.

По-справжньому впевнена в собі жінка знає, що вона красива і цінує свою індивідуальність. Для того, щоб підвищити привабливість, досить дотримувати декілька простих правил:

·  Доглянуті руки і волосся. 

Підберіть стрижку під тип вашого обличчя. Колір волосся підбирайте, орієнтуючись на кольоротип шкіри. Вам варто навчитися робити укладки волосся. Слідкуйте за руками – якщо самі не змогли навчитися робити манікюр, зверніться до фахівця. Нігті не повинні виглядати нерівними, брудними, з відрослими кутикулами. Підбирайте колір нігтів виходячи з модних тенденцій, форми і стану ваших нігтів. Якщо від природи вам не дано довгі, рівні нігті з красивою лункою – намагайтеся не використовувати яскраві кольори, набагато краще підійдуть бежеві, сіруваті, блакитні тони. Шкіру рук також не залишайте без уваги – вона сильно видає вік жінки. Підвищити красу рук допоможуть зволожуючі креми, спеціальні маски.

·  Фігура.

Вам буде просто, якщо ви від народження володієте стрункою фігурою. Однак, це рідкісний випадок – в більшості своїй всі ми не досконалі. Слідкуйте за вагою, дотримуйтеся дієти, що дозволяють тримати себе у формі. При цьому не доходити до крайнощів – ваша вага повинна бути комфортною саме для вас та вашого здоров’я, варто навчитися не гнатися за модою. Регулярно займайтеся спортом. Знайти форму без сильних навантажень допомагають СПА-процедури і масаж. Крім основного оздоровчого ефекту, вони впливають на психологічне самопочуття, і можуть підвищити рівень душевного спокою.

· Міміка і жести

Психологія говорить, що ваш внутрішній стан видають вираз обличчя, пози, жестикуляції. Підвищити впевненість допомагають посмішка, відкриті пози. Прагнете розвинути здатність дивитися людям прямо в очі – якщо це дається важко, спочатку можна замінити прямим поглядом в перенісся. Жіноча сутність така, що вам хочеться подобатися – не варто цим нехтувати: демонструйте свою привабливість і сексуальність, зрозуміло, в межах норми.

 · Одяг

Підвищити впевненість в собі і стати більш жіночною допомагає вибір одягу та створення власного стилю. Те, що ви одягаєте – є відображенням сутності. Слідкуйте за своїм гардеробом – одяг повинен виглядати чистим, відповідати канонам моди і вашому віку. Звертайте увагу на кольори – які можуть зробити вас привабливішою, яскравішою, молодшою. Якщо ви досі не знайшли себе в одязі – варто звернутися до стиліста, щоб він допоміг розвинути ваш смак і знайти своєрідність. Будь-які недоліки і недосконалості фігури можна зробити вашими плюсами за допомогою того, що ви одягаєте.

 · Манери

 Ваші манери та вміння подати себе є відображенням для оточуючих вашого внутрішнього світу. Підвищити впевненість в собі допоможе вміння підтримати розмову, вислухати співрозмовників. Слідкуйте за своєю мовою, якщо в чомусь не впевнені – краще промовчіть і посміхніться. Ваша жіноча безпосередність дозволить вийти з будь-якої делікатної ситуації.

· Ваша впевненість і сім’я

Як стати впевненою жінкою і не втратити себе в побутових проблемах і турботах? Всі жінки, які поєднують сім’ю і активну трудову діяльність, замислювалися про це.

1.    · Приділяйте час вихованню дітей.

Впевнена в собі жінка знає, що наші діти копіюють нас і виховання повинно починатися з себе. Показуйте приклад гідної поведінки, беріть на себе відповідальність і відповідайте за свої слова – щоб розвинути ці якості у своїх дітей.

2.    · Несіть в сім’ю ніжність і турботу.

Будьте сильною — прагніть навчитися залишати всі проблеми за межами дому. Для дітей важливий ваш емоційний стан – ви для них цілий світ. Читайте казки на ніч, обіймайте, розмовляйте з ними, прагніть розвинути довіру між вами.

3.   · Не забувайте про відносини з другою половиною.

Діти сприймають життя через призму ваших відносин з чоловіком. Згладжуйте конфлікти, знаходьте час побути удвох, демонструйте ніжність і ласку. Однак, пам’ятайте, якщо любов не вдалося зберегти і повернути і ви живете як на вулкані – набагато краще розлучитися, чим мучити себе. Психологія вчить, що дітям буде набагато комфортніше жити з однією мамою, чим в повній сім’ї, де постійні конфлікти і сварки.

4.    · Зберігайте незалежність.

Впевнена в собі жінка присвячує час роботі і саморозвитку, зберігає цілеспрямованість у бажанні досягти успіху і реалізуватися не лише в стосунках з чоловіком і вихованні дітей.

 Мистецтво бути жінкою

Жіноча впевненість будується на особистій ефективності, гармонійних стосунках з оточуючими, спокій в домі і вміння подобатися.

Знайти гармонію і стабільність в цих сторонах вашого життя – і є завдання №1 на найближчі десять років – навіть якщо щось не виходить, впевнена у собі жінка не здається.

 Пам’ятайте, найголовніше – бажання, а успіх приходить до тих, хто не боїться рухатися вперед і змінювати себе.

 

ВПРАВИ ДЛЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ УВАГИ АКТИВНИХ ДІТЕЙ

1. Переливання і ігри з водою.

    Ігри з водою і різні види переливань мають надзвичайний терапевтичний ефект і підходять для самих маленьких дітей. Зазвичай такі ігри заспокоюють і займають надовго навіть занадто активних дітей. Найпростіша вправа: дайте дитині велику ємність або таз і безліч різних судин для переливань.

   Запропонуйте різні ополоники, губки для вичавлювання або дрібні іграшки і м'ячики для виловлювання з води ложкою, ополоником, ситом.

2. Миття рук і інші вправи з водою.

    Ці вправи також мають перевагу в терапевтичному ефекті води. Але підходять вони для дітей більш старшого віку (близько трьох років).

    Майте на увазі, що це саме вправу, а не безпосереднє миття рук після вулиці або перед обідом. Поставте таз з водою, запропонуйте дитині принести воду і покажіть, як ретельно мити руки, намилюючи кожен палець, а після акуратно змиваючи водою. Потім необхідно вилити брудну воду і помити таз. Багато дітей просять повторити миття рук кілька разів. В кінці ви можете запропонувати дитині намазати руки кремом, масажуючи кожен пальчик.

    Миття овочів, фруктів або посуду.

    Ці вправи для концентрації уваги зазвичай дуже приваблюють дітей. Вам знадобляться два тази з чистою водою: в одному тазу дитина буде ретельно мити щіткою овочі, фрукти або посуд. Потім дитина ополіскує овочі, фрукти або посуд у другому тазу з чистою водою і витирає серветкою або рушником. Таз після використання дитина також може помити.

    Миття листя квітів.

   Ця вправа має додаткову перевагу: дитина повинна обходитися з листям рослини дуже акуратно, щоб вони не зламалися. Слід пояснити дитині, що це непросто, але ви вірите, що у неї вийде. Дайте дитині миску з водою і ватні диски, які вона буде занурювати в воду, потім акуратно протираючи ними листя. Вибирайте рослини з великими щільними листами.

  3. Вправи з крупами для малюків від року до трьох років

     Робота з дрібними предметами.

  Часто батьки занадто активних дітей бояться давати їм монотонні заняття з дрібними предметами, так як думають, що дитина буде відволікатися або розкидати предмети. Хоча часто це дійсно так, така робота заспокоює дітей. Потрібно, щоб заняття мало чітку послідовність рухів і видимий результат. Так малюки близько двох років із задоволенням роблять різні сортування, старші діти - збирають прості мозаїки або лего за зразком. Однак дитина повинна бути готовою до цієї роботи. Якщо малюк не зацікавлений, приберіть матеріал і запропонуйте знову, наприклад, через місяць.

      Вільні ігри з крупою.

      Ігри з крупою також мають прекрасний заспокійливий ефект. Для малюків (від півтора-двох років) наповніть таз сочевицею або пшоном. Покладіть в крупу невеликі іграшки або природні матеріали і запропонуйте дитині шукати іграшки в крупі і складати в окрему ємність.

     Дітям постарше (близько трьох років) ви можете запропонувати сенсорні коробочки. Ви також наповнюєте таз або досить велику коробку різними крупами або іншими натуральними матеріалами (піском, листям, шишками і жолудями). Можна використовувати невеликі іграшки і створювати коробочки за темами: наприклад, ферма або пустеля.

 

ЧОГО БОЯТЬСЯ НАШІ ДІТИ?

Це залежить від віку дитини.

    У рік малята бояться оточуючого середовища, сторонніх людей, віддалення від матері.

    Від 1 до 3 років – темряви, дитині страшно залишатися одній, бувають також інші страхи.

    Від 3 до 5 років у дітей зустрічається страх самотності, темряви, замкненого простору, казкових персонажів (як правило, в цьому віці вони асоціюються з реальними людьми).

    Від 5 до 7 років переважають страхи, пов’язані зі стихіями: пожежею, глибиною і т. п., боязнь батьківського покарання, тварин, боязнь страшних снів, втрати батьків, боязнь заразитися якоюсь хворобою.

Поради батькам щодо зниження рівня страхів або тривоги у дітей:

    Пам’ятайте , що дитячі страхи – це серйозна проблема й не треба сприймати їх тільки як «вікові» труднощі.

    Не іронізуйте, дитина зрозуміє, що захисту чекати не може від вас, й остаточно закриється.

    Спрямовуйте та контролюйте перегляд дитячих мультфільмів, намагайтеся , щоб діти дивилися передачі з позитивними героями, орієнтовані на добро, тепло.

    Прагніть до того, щоб у родині була спокійна, доброзичлива атмосфера, уникайте сварок, конфліктів, особливо в присутності дітей.

    Не залякуйте дитину: «Не будеш спати – покличу вовка» тощо.

    Більше заохочуйте, хваліть, схвалюйте й морально підтримуйте дитину.

    Малюйте з дитиною страх і все те, чого вона боїться. Тему смерті краще виключити. Саме заняття має тривати не більше 30 хвилин..

    Можна запропонувати знищити малюнок: порвати або спалити.

    Не чекайте швидкого результату, страх не зникне одразу.

    Посмійтеся разом з дитиною. Цей спосіб передбачає наявність бурхливої фантазії в батьків. Якщо ваша дитина боїться, наприклад, грози, постарайтеся придумати яку-небудь історію (обов’язково страшну) із власного дитинства про те, що ви й самі точно так само боялися грози, а потім перестали. Нехай син чи донька посміється з вас. Адже одночасно вони сміються й над своїм страхом, а отже, вже майже перемогли його. Важливо, щоб маля зрозуміло: « У мами чи тата були такі самі страхи, а потім вони минули, отже, це пройде й у мене».

    Грайте за ролями. Ігри за ролями гарні тим, що дозволяють моделювати практично будь-яку ситуацію, що викликає в дитини тривогу, і розв’язати її ненав’язливо у грі, формуючи в такий спосіб у свідомості дитини досвід подолання свого страху.

    Декілька ігор і вправ на подолання страху та підвищення впевненостті у собі:

«Гойдалки»

    Беруть участь як дитина так і дорослий. Дитина сідає в позу «зародка», піднімає коліна і нагинає до них голову. Ступні прижати до підлоги, руками обхватити коліна, очі закрити. Дорослий стає позаду дитини, кладе руки на плечі їй і повільно покачує. Виконується 2-3 хвилини.

 

ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Що таке самооцінка?

Це оцінювання людиною самої себе, своїх можливостей, ставлення до себе. І складається таке ставлення, як мозаїка, з безлічі окремих шматочків. Наприклад, як дитина оцінює свою зовнішність? Вона вважає себе гарною, негарною, такою, як усі.

Якщо запитати дитину, наскільки вона розумна, то почуєте, як вона оцінює власний інтелектуальний потенціал. Звичайно, така самооцінка – результат порівняння себе зі своїми однолітками, з дорослими, а ще – відбиток ваших оцінок малюка. Тобто залежно від того, як часто і щиро ви дитину підбадьорюєте й підтримуєте, в неї формується висока або низька самооцінка.

В якому віці дитина вже здатна оцінювати себе, свої особистісні якості?

Напевно, після трьох років. І найчастіше в цьому віці ми від неї почуємо: «Я найрозумніша! Я найкрасивіша!». А у п’ять – шість років картина змінюється. І дитина може вам сказати, що не знає, яка вона. Або розповідає, що вона дурна, нещасна… Ось тут і потрібно замислитися батькам.

Коли може виникнути низька самооцінка?

• Коли ви часто сварите малюка, коли він відчуває, що чомусь не виправдовує ваші очікування. Коли ви порівнюєте його з іншими дітьми не на його користь : «Ось Артем добре їсть! А ти сидиш третю годину над тарілкою…». А після порівняння себе з дорослими малюк і зовсім засмучується.

До чого може призвести занижена самооцінка в майбутньому?

До того, наприклад, що вона ваша дитина не зможе відстояти свою точку зору. Їй буде складно налагоджувати взаємини з людьми, спілкуватися з позиції впевненої в собі людини.

А якщо дитину весь час хвалити й говорити, що вона гарна, чи не стане її самооцінка занадто високою?

Хвалити потрібно тільки за те, що дитина зробила щось самостійно, за добрий вчинок… І ніхто не говорить, що не варто звертати уваги на погану поведінку. Однак, не можна принижувати дитину, карати її фізично. Діти які постійно зазнають приниження та фізичного покарання від батьків, виростуть скоріше агресивними або невпевненими в собі, ніж самодостатніми.

А якщо все ж таки самооцінка у дитини висока й навіть занадто?

Найчастіше можна побачити дітей із високою самооцінкою в родинах, де дитина єдина, і все крутиться довкола неї. Можна, звичайно, припустити, що така дитина виросте лідером… Але в житті все виявляється не так, тому що ця дитина, потрапивши в дитячій колектив, отримує адекватну оцінку своїх якостей, і виникає стрес. «Виявляється, я не най–най…», – думає маля.

Малюк повинен відчувати, що його люблять, що він потрібний своїм батькам, що вони люблять його не залежно ні від чого. Тоді він і сам до себе ставитиметься добре.

Що робити батькам, аби самооцінка дитини була адекватною?

– Не порівнювати дитину з іншими дітьми.

– Не сварити і не карати фізично.

– Частіше хвалити (за справу).

– Говорити про те, як ви її любите, й доводити свою любов реальними справами.

– Підтримувати малюка, якщо в нього щось не виходить, або він почав нову справу.

– Уникати фраз: «Ти робиш» усе неправильно, «У тебе не виходить» тощо.

 

СІМЕЙНА СОЦІОГРАМА

• 

• Проективна методика

  Методика дозволяє виявити положення суб'єкта в системі міжособистісних відносин і характер комунікацій в сім'ї - прямий або опосередкований.
  Сім*ї дають бланки з намальованим колом діаметром 110 мм.

  📄 Інструкція: «На аркуші перед вами зображено коло. Намалюйте в ньому самого себе і членів своєї сім'ї в формі кружечків і підпишіть їх іменами». Члени сім'ї виконують це завдання, не радячись один з одним.
  Критерії, за якими проводиться оцінка результатів психодіагностики:
  ✅ число членів сім'ї, які потрапили в площу кола;
  ✅ величина кругів;
  ✅ розташування відносно один одного;
  ✅ дистанція між ними.

  Оцінюючи результат за першим критерієм, співставляється число членів сім'ї, зображених на малюнках, з реально існуючим. Можливо, що родич, з яким суб'єкт знаходиться в конфліктних відносинах, не потрапить у велике коло, він буде «забутий». У той же час хтось із сторонніх осіб, тварин, іграшок, улюблених предметів може бути зображений в якості члена сім'ї.
  Далі ми звертаємо увагу на величину кругів. Більший, у порівнянні з іншими, круг «Я» говорить про достатню самооцінку, менший - про занижену. Величина кругів інших членів сім'ї говорить про їхню значимість в очах випробуваного.
  Слід звернути увагу на розташування кругів в площі тестового поля і по відношенню один до одного (третій критерій). Розташування випробуваним свого круга в центрі кола може говорити про езопову спрямованість особистості, а розміщення себе внизу, в стороні від інших членів сім'ї - на переживання емоційної знедоленості.
  Найбільш значимі члени сім'ї зображуються клієнтом у вигляді великих за розміром кружечків в центрі або у верхній частині тестового поля.
  Нарешті, певну інформацію можна отримати, проаналізувавши відстані між кругами (четвертий критерій). Відстань одного круга від інших може говорити про конфліктні стосунки в сім'ї, емоційному відкиданні клієнта. Своєрідне «злипання», коли кружки нашаровуються один на інший, стикаються або знаходяться один в одному, свідчить про недиференційованому «Я» у членів сім'ї, наявності симбіотичних зв'язків.
  Техніку можна використовувати як в сімейному так і в індивідуальному консультуванні.

  Джерело: Ейдеміллер Е.Г., Черемісін О.В., 1990; Ейдеміллер Е.Г., 1996; Системна сімейна психотерапія, 2002